Банкрутів звільнили від кредиту

Банкрутів звільнили від кредиту

«Зеленим світлом» для судових рішень, які звільняють позичальників-банкрутів від сплати боргу, стане постанова Верховного суду, вважають фахівці фінансового ринку.

Адже верховні судді вирішили: якщо фізична особа-позичальник заявляє про банкрутство, то договори застави й іпотеки також вважають припиненими, а решту умов у договорі — нікчемними. Відтак заставне майно залишається у власності особи. Цю новину упродовж останнього тижня активно обговорюють в Інтернеті. Радіють змінам і тернополяни.

— Я читала про це. Не беру кредитів, якщо не бачу в цьому потреби. Краще назбирати гроші на телевізор чи комп’ютер, аніж переплачувати за техніку, — вважає тернополянка Світлана. — Чула багато історій, як люди влипали з кредитами. Наприклад, одна знайома купила телевізор у кредит. Перші кілька місяців платила вчасно, але весь борг погасити не змогла. До неї потім дзвонили і дзвонили з банку, нагадуючи про це…

У редакцію теж неодноразово зверталися тернополяни, які не могли повернути банківські кредити. Вони прострочували терміни сплати боргів, тож наростала пеня, а отже, зростала і сума боргу. За деяких позичальників уже навіть бралися колектори. Проте наразі боржникам радіти рано. Нова постанова Верховного суду не допоможе будь-якій фізособі, бо оголосити себе банкрутом може лише фізособа-підприємець (далі ФОП — прим. ред.). Тож від повернення кредиту можуть звільнити лише того, хто має власний бізнес, пояснюють фахівці.
— Законодавства, яке дозволяло б збанкрутувати будь-якій фізособі, в Україні немає, — пояснює голова Асоціації антиколекторів і правозахисників “Ваша надія” Федір Олексюк. — У парламент відповідний законопроект подав Микола Катеринчук. Але цей документ ще остаточно не ухвалили.
Йдеться про законопроект №1145 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо недопущення порушення прав боржників і запровадження процедури банкрутства фізичної особи”. Його нардепи прийняли лише в першому читанні.
— Один із найкращих таких законів діє в США, — додає пан Олексюк. — Нам теж потрібен закон, який міг би захистити людей, які взяли невеликий кредит, але не можуть його повернути. Однак у цьому не зацікавлені власники банків, тому прийняття документу затягують…
Власне, ідея звільнення фізосіб-підприємців від виплати кредиту у випадку їхнього банкрутства не нова, говорить Федір Олексюк. Але раніше експерти ринку ще мали сумніви щодо того, чи варто зараховувати до боргів фізсооби-підприємця, окрім кредитів на ведення бізнес, ще й особисті. Тобто чи скасовувати їх у разі банкрутства підприємця. Адже ФОП несе відповідальність не лише коштами і майном підприємства, а й власними.
— Тепер Верховний Суд вніс ясність у такі спори, — пояснює фахівець. — Отже, особистий борг підприємця теж звільняють від сплати, якщо людина стала банкрутом.
Чи спричинить новація зростання кількості умисних фіктивних банкрутств, задля уникнення сплати боргу, — говорити рано. Адже процедура визнання банкрутом триває не день-два. Тож банки зможуть врегулювати спірні питання з позичальником, припускають у фінустановах.

Не втрачати надії
Звичайні позичальники можуть також знайти вихід із, здавалося б, безвихідної ситуації. Потрібно­ принаймні проконсультуватися з юристами. Адже, захищаючись, позичальник може апелювати до таких статей Кримінального кодексу, як №355 — “Примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов’язань” і №189 — “Вимагання”.
— На колекторів можна не реагувати, бо їх діяльність в Україні незаконна. Проти них нині розглядають багато справ — як у судах, так і в міліції, — додає фахівець. — Якщо ж про борг із банку нагадують чи подають до суду, треба захищатися! На жаль, українці часто є фінансово неграмотними і не поспішають захиститися навіть у суді. Панікувати люди починають тоді, коли виконавча служба приходить описувати майно та забирає його на продаж.

Неспроможність сплатити кредит часто призводить до самогубства позичальника. Таких випадків від грудня 2008 р., як каже пан Олексюк, було майже 170. І причина не в тому, що близько трьох мільйонів українців — шахраї та злісні неплатники, а в тому, що вони дійсно не можуть сплатити кредит.
— Якщо сумніваєтеся у сумі боргу, яку виставив банк, а вона — серйозна, то замовте судово економічну експертизу. Вона коштує 5-8 тисяч гривень, — пояснює експерт. — Наприклад, борг розміром 90 тисяч після експертизи можна зменшити втричі — до 30 тисяч. Бо розрахунки банків за кредитом часто є завищеними. Тож шанс довести в суді свою правоту є!
За багатьма позиками, які люди взяли в 2008-2009 рр., уже минув термін позовної давнини, нагадує фахівець.
— За основним боргом цей термін — три роки, а за пенею — рік, — пояснює фахівець. — Про це варто пам’ятати і нагадувати про терміни позовної давності в суді, під час розгляду справ.

Захиститися стало ще важче

Відсоткові ставки за кредитами­ — високі, але люди знову шикуються в черги.
— Ситуація — неординарна. З одного боку, майже 70% валютних позичальників 2005-2008 років не платять за зобов’язаннями, — каже Федір Олексюк. — З іншого — бачимо новий бум кредитування, особливо фізосіб, які беруть позики без довідки про доходи та першого внеску.
І справді, у торговельних центрах і магазинах побутової техніки у Тернополі, як і по всій країні, знову запрацювали пункти видачі споживчих кредитів.
Експерти проекту FINREP («Розвиток фінансового сектору») USAID, проаналізувавши умови кредитних договорів, навели такі цифри: реальна відсоткова ставка з урахуванням комісій і зборів може сягати до 135% річних!
— Серед гострих проблем для споживачів у відносинах із фінустановами — розкриття переддоговірної інформації, порушення вимог договорів, непроведення оцінки кредитоспроможності спожива­ча, неправдива реклама, — перелічує в своїй доповіді керівник юридичного відділу програми USAID/FINREP-II “Розвиток фінансового ринку” Юлія Вітка. — Споживач через брак інформації не може порівняти конкурентні пропозиції і зробити вдалий вибір.
Однак на такі кредити все одно є попит. А це — ризик, кажуть експерти. Причому — як для позичальників, які можуть завтра не мати чим повернути дорогі позики, так і для банків, які залишаться ні з чим.
— Нова хвиля кредитування викликає тривогу, бо проблеми позичальників, які отримали кредити до жовтня 2008 го, набагато простіше вирішити, ніж проблеми сьогоднішніх, — підсумовує пан Олексюк. — Адже впродовж останніх років у нашій країні прийняли низку законів, які погіршили і до того складне становище позичальника.
Тож фахівці вкотре просять людей кілька разів подумати, перш ніж брати кредит.

Загальний обсяг залишків за кредитами як юридичних, так і фізичних осіб 1 вересня 2013 р. становив 845,9 млрд грн. У серпні (від початку року) ця сума зросла на 9,7 млрд грн, або на 4,5%. Сума кредитів від початку року зросла лише за рахунок приросту залишків у гривні — на 5,7%. Натомість в іноземній валюті вони збільшилися на 2,4%.
Із загального суми кредитів юрособи заборгували банкам 657,8 млрд грн, а фізособи — 188,1 млрд грн відповідно.
Облікову ставку Нацбанку 13 серпня знизили на півпроцента — до 6,5% річних. Це має сприяти зниженню вартості кредитних ресурсів у нацвалюті.
За інф. НБУ