Ми не говоримо, щоб ви не платили кредит

Ми не говоримо, щоб ви не платили кредит

Ми не говоримо, що б ви не платили кредит. Ми допомагаємо Вам не переплачувати і захиститися від беззаконня банків і колекторних агентств.

У зв’язку з тим що банки і фінустанови, які ще недавно роздавали таким  всім бажаючим  кредити, часто не звертаючи  уваги на їх платоспроможність. Нині ситуація просто катастрофічна. Політики при владі намагаються пояснити всі проблеми в країні фінансовою кризою. Проте багато проблем ще попереду. Одна з них — безробіття. З нею вже зіткнулися українці. Друга проблема — невиплата зарплати. І, нарешті, третя, така, що торкнулася кожного жителя України, — це девальвація гривни і, як наслідок, зниження платоспроможності населення. І в цей важкий час банки і фінансові установи вимагають від людей підписати нові угоди з підвищеними процентними ставками, за новим курсом долара (тим часом як «зелений» навіть не плаває, а літає), погасити весь кредит або позбутися закладеного майна.
Конфісковані автомобілі і квартири вже тисячами банки готові перепродати за безцінь (зрозуміло, що «своїм людям»), збагачуючись на людській біді і безпорадності. На допомогу постраждалим громадянам від «банківського безпредела» була створена антиколекторська організация»Ваша Надія». Ця структура, яка не лише представляє інтереси боржників в судах, спілкується з колекторами від імені боржника, але і погоджує з кредиторами програми добровільного погашення заборгованості, «тоді як колектори, створені при банках, націлені лише на швидке і будь-якими методами стягнення боргів». Антиколектори ставлять перед собою завдання, коли «відбувається поневолення людини капіталом», знайти можливі ефективні дії для погашення заборгованості.

СТАТТІ З Федором Олексюком (засновник всеукраїнської асоціації антиколекторів «Ваша Надія»)

— Як порадите людям діяти в нинішніх умовах, якщо у них є проблеми з кредитом?

— Відразу ж йти в банк, говорити про свої проблеми у письмовій формі і переконати банківських службовців піти вам назустріч. Вони можуть продовжити термін договору або відстрочити на певний час виплату тіла кредиту, зобов’язавши вас оплачувати лише відсотки. Якщо ж банк прислав вам додатковий договір до раніше укладеного кредитного договору з повідомленням про підвищення процентної ставки, знайте, що ви не зобов’язані підписувати такий договір, якщо у вашому договорі з банком немає пункту про право банку змінювати процентну ставку. Якщо ж такий пункт є, то банк повинен навести обгрунтовані аргументи, згідно з якими він збільшує процентну ставку. Відмова від такого обгрунтування є порушенням ст. 56 Закону України «Про банки і банківську діяльність», яка зобов’язала його надати боржникові інформацію, а згідно ст. 20 Закону «Про зверненнях громадян» встановлюється термін на надання такої інформації- 30 днів.
Якщо банк надав вам цю інформацію, а ви не згодні з новою процентною ставкою, то ви за допомогою антиколекторів або юристів можете розірвати цей договір в судовому порядку. Факт розірвання договору дасть можливість зупинити нарахування пені, штрафних санкцій і відсотків по кредиту. Повернення боргу і відсотків, нарахованих до моменту розірвання кредитного договору, ви повертатимете згідно з чинним законодавством шляхом виконавчого виробництва. Якщо кредит не забезпечений заставним майном, то виконавча служба щомісячно стягуватиме з ваших доходів 20 відсотків. Якщо у вас є активи, на які виконавча служба накладе арешт, не лякайтеся. Тут також потрібна допомога фахівця (антиколектора або юриста), який на підставі чинного законодавства зможе оскаржити постанову про арешт активів в суді, а виконавче виробництво направити в законне русло. Якщо виконавча служба виробила виробничі дії на стовідсотково законній підставі, то розірвання договору при підвищенні процентної ставки вам все одно на руку. При будь-яких варіантах банк або колектори заберуть своє з відсотками, штрафом чи пенею, а в цьому випадку ви виконаєте свої зобов’язання перед банком на вигідних для вас умовах без пені, штрафів і відсотків.

Хто такі колектори і антиколектори?

Укладаючи, наприклад, з банком договір про видачу кредиту, клієнт навіть не передбачав, що перед ним коли-небудь постане реальна загроза невиплати боргу, а то і втрати власного майна через накладення на нього арешту. В умовах фінансової кризи, масових скорочень і невиплати заробітної плати в Україні виникла проблема повернення кредитів. Найчастіше люди просто не здатні їх оплачувати. Та й, самі банки не рідко «беруть за горло» боржника. Раніше банки самі «вибивали» гроші зі своїх клієнтів, але тепер цим займаються колекторні фірми (у перекладі з латині — «той, хто забирає»). Вони, будьте впевнені, намагатимуться поцупити і залишок непогашених боргів, і відсотки, і пеню, і неустойку за весь період, навіть той, який не передбачений законодавством. Ускладнює ситуацію те, що в нашій країні поширена корупція серед держслужбовців і суддів (тепер таких суддів в народі називають «сіяльниками»). З їх допомогою незаконно відбирають у людей приміщення, земельні ділянки, автомобілі і інші матеріальні цінності. Такий собі «рекет» не звертає уваги на порушення не лише норм Цивільного, Господарського і Кримінального кодексів, але і Конституції України і Міжнародної конвенції про права людини.
Слід зазначити, що колекторні компанії діють часто без будь-яких правових підстав, а в кращому разі за договором доручення або договором поступки боргу. У будь-якому випадку їх діяльність обмежена рамками закону і Вашим бажанням з ними співпрацювати. Якщо до Вас звернулася колекторна компанія ніби то від імені банку, то Ви маєте право вимагати від неї у письмовій формі підтвердити свої повноваження на представлення інтересів банку перед Вами. Якщо представники компанії відмовляються їх підтверджувати і продовжують нахабно дзвонити або вимагають повернення боргу, то Ви культурно і коректно скажіть їм по телефону у присутності свідків, що вони не мають права це робити. У 90 відсотках випадків вони проігнорують Ваші слова, тоді пишіть скаргу в правоохоронні органи на протиправні дії колекторів із залученням свідків, які чули ці телефонні розмови і погрози. У жодному випадку не зустрічайтеся з колекторами і не впускайте їх в будинок, навіть якщо вони скажуть, що нададуть письмові повноваження. Ваш будинок недоступний з точки зору закону, Ви маєте право їх не впустити, а при зухвалому домаганні подзвонити на «02» і викликати міліцію. Свої повноваження вони можуть надіслати Вам поштою.

Повноваження не дають їм право приходити до Вас в гості» без рішення суду і відкриття виконавчого виробництва. При цьому судовий пристав зобов’язаний дати Вам 10 днів на оскарження постанови в суді або у вищестоящій виконавчій службі або виконати постанову добровільно. Якщо це не було зроблено, то і виконавчу службу не впускайте в свій будинок або в двір. На підставі ст. 32 Конституції України категорично забороните банку у письмовій формі надавати або поширювати ваші особисті дані, які стали йому відомі при укладенні кредитного договору. Якщо банк не зупиняється в своїх діях, то він порушує гідність і вашу ділову репутацію згідно ст. 201 КК України, також він порушує ст. 61 Закону України «Про банки і банківську діяльність» і багато інших законодавчих актів. Неправильне або неналежне реагування банку на вашу письмову заяву можна виправити скаргою до суду, де в судовому порядку визнати бездіяльність посадової особи — голову правління банка, яка полягає в неприйнятті ним рішення з приводу розгляду вашої заяви в 30-денний термін, як цього вимагає ст. 20 Закону «Про зверненнях громадян», і визнати бездіяльність посадової особи — голову правління банку, яка полягає в наданні інформації третім особам (колекторній компанії), що порушує ст. 61 Закону України «Про банки і банківську діяльність», ст. 32 Конституції України, ст. 23 Закони України «Про інформацію». Так само закон «Про захист персональних даних».  Як бачите, від колекторів потрібно захищатися, причому професійно.

На захист неплатоспроможних клієнтів від зухвалих дій банкірів все частіше в Україні з’являються антиколекторні компанії. Наша компанія одна з перших стала на захист інтересів боржника. Ми з перших днів свого існування як антиколекторна компанія добиваємося того, щоб банки в Україні працювали так, як працюють фінансові установи в США і інших цивілізованих країнах Європи або в Росії. У США діє Закон «Про благородне повернення кредитів». Дотримуючись його, співробітники банків не мають права дзвонити боржникам у вихідні і святкові дні, пізніше  дев’ятої години вечора або в нічний час з погрозами, у тому числі і погрозами судового позову. Про заборгованість боржника банк або колектори не мають права повідомляти контактних осіб, партнерів по бізнесу, рідних, друзів і працедавця.

На Україні такі методи використовують в 90 відсотках випадків. Саме тому ми ініціюємо через законодавчий орган держави ухвалення закону «Про благородне повернення кредитів», в якому, окрім наведеного вище, слід виписати на законодавчому рівні права і обов’язки колекторних і антиколекторних компаній. Недавно в Укрінформі учасники «круглого столу» прийняли Звернення до Президента України, Верховної Ради, Кабінету Міністрів, Національногу банку, банківським, фінансовим установам, колекторним фірмам, в якому пропонують оголосити мораторій на примусове стягнення, телефонний і письмовий шантаж на період з 24 грудня по 20 січня; підтримати і ухвалити Закон про «кредитні канікули», Закон про благородне повернення боргів; рекомендувати ВР залучати представників фінансових установ, колекторних, антиколекторних фірм при розробці законів; створити оперативний орган, що постійно діє, з надзвичайними повноваженнями для  вирішенням вказаних проблем. «Круглий стіл» на тему «Знайдемо вихід з проблеми повернення кредитів населенням» організувала наша компанія, а шукали вихід представники громадських організацій, народні депутати, представники кредитних союзів, колекторних компаній, юристи і фінансові експерти.

— Чи є у когось шанс достроково повернути депозит?

— Ситуація з депозитами ускладнилася ще з прийняттям 13 жовтня 2008 року Нацбанком постанови, що забороняє банкам достроково видавати депозити. Постанова ця покликана утримати банківську систему від краху  спровокованою панікою серед населення, яка за тиждень вилучила $3 млрд. внесків. Зняти це обмеження стане можливим лише тоді, коли закінчиться фінансова криза в США, в Європі і, відповідно, в Україні. Постанова, схожа на нинішню, приймалася  в 2004 році, але в тодішньому було прямо написано: «заборонити видавати депозити». Тепер же, згідно з Цивільним кодексом, вкладник має право достроково забрати свій депозит. Тому в постанові Нацбанку прописано, що «не допускається виконання банками зобов’язань по договорах про залучення засобів до закінчення терміну повного виконання зобов’язань незалежно від категорії контрагента». Хоча формулювання і інше, але самої суті справи вона не міняє.
Достроково депозит в банку забрати не можна, хоча в законодавстві і сказано, що людина має право розпоряджатися своїм майном. Проте в цьому правилі, як і в будь-якому іншому, існують виключення, тобто певні умови, за наявності яких ви можете отримати свої гроші з термінового депозиту достроково. Для цього потрібно довести банку, що у вас склалися надзвичайні обставини, тобто гроші потрібні на лікування, похорон родичів, погашення кредиту, оплату комунальних послуг, навчання і так далі. Саме такі непередбачені обставини можуть бути підставою для дострокового зняття депозиту. Проте вірогідність того, що навіть при підтвердженні цих фактів ви отримаєте гроші зі свого депозиту, невелика. У такому разі слід написати заяву в Національний банк на дії цього банку, заяву в його центральне відділення і в прокуратуру, яка повинна стежити за дотриманням закону. А паралельно подавати позов до суду, обов’язково при цьому врахувавши всі можливі «накрутки», як моральна шкода і так далі. І хоча судовий процес у вас займе приблизно 2 3 місяці, іншого виходу, на жаль, немає. На втіху можна сказати, що у багатьох випадках банк при здобутті копії судового позову з суду на стадії досудового розгляду вирішує це питання позитивно. Заледве простіша судова тяганина для юридичних осіб — власників депозиту. Аргументацією для зняття засобів може стати невиплата зарплат, за яку передбачена кримінальна відповідальність, сплата податків, нарахування до фонду соціального страхування або ті ж комунальні платежі. Легше ним обгрунтовувати всі неустойки. Та і господарський суд справи розглядає швидше, ніж місцеві суди. Для тих власників депозитів, термін дії яких закінчився, але банк продовжив їх в однобічному порядку, або перебування засобів на депозиті взагалі не фіксувалося в певних термінах і банк відмовляється їх повертати, вихід такий же, як і у всіх інших, — судовий позов.

Що можна порадити людям, яким підприємство заборгувало заробітну плату, або коли, наприклад, їх примусово звільняють з роботи?

Втрата роботи в умовах кризи повинна вважатися форс-мажорною обставиною для відстрочення по погашенню кредиту. Саме тому якщо ви не можете платити кредит через втрату роботи або внаслідок невиплати заробітної плати, повідомите про це банку. Багато банків на це не звертає уваги і не вважають це форс-мажорними обставинами. Але я вважаю, що це форс-мажорні обставини. І законодавець повинен так вважати і терміново внести зміни до законодавства. Адже несправедливо, що в договорах між банком і кредитором дуже непогано описані форс-мажорні обставини, але серед них немає таких, як, наприклад, втрата роботи, заборгованість по заробітній платі і так далі Вважаю, що коли клієнт брав кредит, підставою для його видачі була довідка про доходи, а в результаті втрати роботи доходів цих тепер у нього немає. Саме для таких людей на законодавчому рівні треба ввести «кредитні канікули», оскільки в країні все більше людей, не здатних виплачувати взяті кредити. З приводу вашого звільнення з роботи «добровільний-примусово», то працедавець зобов’язаний повідомити вас про це за два місяці. При будь-яких пропозиціях піти з роботи у жодному випадку не погоджуйтеся на звільнення «за власним бажанням». Якщо ви підете по скороченню штатів, це дасть вам можливість ще два місяці отримувати заробітну плату, компенсацію за невикористану відпустку і вихідну допомогу у розмірі середньомісячного заробітку. Потрібно в цей час ще краще, ніж до цього, виконувати свої функціональні обов’язки, дотримуватися трудової дисципліни, тому що ви можете бути звільнені за прогули, службову невідповідність або інші порушення. Якщо вас все-таки звільнили, а зарплату не видали, то за весь час затримки, незалежно від того, по яких причинах не виплачена зарплата, працедавець виплатить вам гроші в судовому порядку. Причому, окрім самої заборгованості по зарплаті, індексу інфляції, на підставі 117 статті КК України він ще виплатить середньомісячну заробітну плату за весь час, коли не була виплачена зарплата. На облік в службу зайнятості ви можете стати протягом шести місяців після звільнення. Позовна заява до суду у вище зазначених обставинах подається без оплати держмита.

  1. Співробітник банку сів в машину щоб «сфотографувати спідометр», а потім вийняв ключ і поклав собі в кишеню.
  2.  На підставі заяви банку, суд прийняв рішення про арешт всього вашого майна і майна ваших близьких «ЛИСТИ ЩАСТЯ» І «ЛИПОВІ РІШЕННЯ СУДІВ»
  1. Після візиту представників кредиторів, що назвалися співробітниками СБУ і повідомивши, що у нас заберуть квартиру, мама. порізала собі вени.
  2. Залишишся без квартири, підеш бомжувати на вулицю! — кричав представник банку.
  3.  ПРИВАТБАНК» зайнявся телефонним тероризмом
  4.  Поштовий «лохотрон» від фірми «Кредитекспресс»
  5.  Як боротися з колекторами, якщо вас повідомили, що ваш борг проданий колекторській компанії?
  6.  Що робити якщо до вас прийшов лист в якому написано, що ваш кредит проданий іншому банку?

1)       СПІВРОБІТНИК БАНКУ СІВ В МАШИНУ, ЩОБ «СФОТОГРАФУВАТИ СПІДОМЕТР», А потім ВИЙНЯВ Із ЗАМКА КЛЮЧ І… ПОКЛАВ ДО СЕБЕ В КИШЕНЮ»

Добиваючись термінового погашення кредиту, банк відняв у позичальників не лише автомобіль, але і державну допомогу при народженні дитини.  Відношення між народом України і банківською системою країни сьогодні, м’яко кажучи, напружені. Одні громадяни (і їх мільйони) вже багато місяців не можуть отримати свої депозити. Інші (і їх не менше) марно намагаються залагодити проблеми з кредитами. Причому, якщо вкладники стикаються в основному з грубістю співробітників і відвертим небажанням банків виконувати свої зобов’язання, то в спілкуванні з позичальниками банки не зупиняються перед діями, передбаченими не лише Цивільним, але і Кримінальним кодексом України. Підтвердженням тому служить історія, розказана кореспондентові «ФАКТІВ» жителем Херсона Русланом Кузьміним. «Не дивлячись на матеріальні проблеми, ми щомісячно платили по кредиту скільки могли».  У квітні минулого року ми з дружиною купили машину — «Міцубісі Галант», — говорить Руслан Кузьмін. — Для цього взяли в одному з невеликих банків кредит на 12 тисяч доларів.
Він був оформлений на п’ять років. Спочатку все йшло за планом. Я акуратно погашав кредит, жодних проблем з банком не виникало. Проте восени курс долара різко виріс, через що стало набагато важче вносити щомісячні платежі. До того ж відразу після початку кризи мені удвічі понизили зарплату. Це сильно погіршило матеріальне положення нашої сім’ї, адже працював я один. Дружина була в декретній відпустці: минулого літа у нас народилося дитина. На щастя, мені досить скоро вдалося влаштуватися керівником відділу продажів в одну з торгівельних фірм в Херсоні. Справи пішли краще, проте приблизно з грудня щомісячний платіж в 326 доларів (згідно з кредитною угодою) став для нашої сім’ї непосильним тягарем. Проте я кожного місяця виплачував банку то 200, то 250 доларів — скільки міг.  В банку  погоджувалися приймати менші суми? — Сповна охоче. Щомісячно нам нараховували якісь штрафні санкції за прострочення попереднього платежу і приймали принесені гроші в рахунок поточного.  Крім того, мені доводилося спілкуватися із співробітниками служби безпеки банку, які цікавилися, чому платежі поступають не в повному об’ємі. Я чесно пояснював все як є. Що моє матеріальне положення істотно погіршало, що я, окрім виплати кредиту, повинен отримувати дружину і маленьку дитину. Але при цьому нікуди не ховаюся, відповідаю на телефонні дзвінки, щомісячно приходжу в банк, плачу скільки можу і готовий у будь-який час обговорити шляхи  виходу з даної ситуації. Але що дивно: дзвонили мені із служби безпеки зовсім іншого банку!
Природно, я поцікавився, чому потрібно вести справу з цією установою. Мені відповіли, що даний банк є засновником того, в якому я брав кредит. Але ж «мій» банк — юридична особа зі всіма необхідними атрибутами! І якщо я з ним уклав договір, то з ним і повинен розраховуватися. Звернувся за роз’ясненнями в банк, в якому брав кредит. Там мені сказали, що у них є договір про співпрацю з іншим банком. Але показати документи, на підставі яких мені пред’явила претензії служба безпеки абсолютно іншої установи, співробітники «мого» банку не захотіли. «Якщо хочете отримати машину назад, внесіть весь борг відразу плюс штраф — дві тисячі доларів».  Яким чином виник конфлікт з банком? — Одинадцятого червня мені в черговий раз подзвонили зі служби безпеки банку, — говорить Руслан. — Чоловік представився Євгеном і запросив приїхати. «У нас записано, що ви просили зробити реструктуризацію кредиту. Приїжджайте, обговоримо умови нового договору», — сказав він. Щасливий, що з’явилася можливість залагодити  проблеми з кредитом, я тут же помчав в банк. Там мене зустрів співробітник, який телефонував мені. Запитав, чи приїхав я на машині. Взнавши, що автомобіль тут, сказав, що для дотримання всіх формальностей потрібно його оглянути. Я не заперечував. Загнав, як мене попросили, машину на стоянку банку, де двоє співробітників (Євгеній і ще один, що представився Сергієм Миколайовичем) почали її фотографувати.  Потім Сергій Миколайович попросив показати йому техпаспорт автомобіля. Вивчивши документ, сказав, що повинен сфотографувати дані спідометра.
У моїй машині спідометр електронний, тому для того, щоб побачити цифри, потрібно вставити ключ в замок запалення. Що я і зробив. Сергій Миколайович сів в автомобіль, сфотографував спідометр, а ключ вийняв із замку і… поклав до себе в кишеню. Одночасно Євгеній вирвав у мене з рук техпаспорт.  Я обурився, зажадав повернути  ключі і документ. «Давайте не скандалитимемо на вулиці. Пройдемо в приміщення», — сказали співробітники банку. У кабінеті мене повідомили, що з моменту першої заборгованості пройшло вже 200 днів і банк забирає машину.  Як же так? Я ж платив кожного місяця! Я ж не ховався, відповідав на дзвінки! Мене ж запросили підписати договір! Крім того, машина мені потрібна для роботи. Якщо автомобіль заберуть, я просто не зможу заробляти гроша і виплачувати кредит.  «Ну, напишіть заяву, керівництво її розгляне, — відповіли мені. — Але, чесно кажучи, якщо ви хочете отримати свою машину назад, вам потрібно внести найближчими днями весь борг, включаючи нараховані штрафні санкції». А це чимала сума! За весь час я погасив близько 2900 доларів кредиту. Штрафу мені налічили близько 2000 доларів. Тобто пройшло більше року, але кредит практично не зменшився.   Та у мене просто немає таких грошей! І зібрати їх я ніяк не зможу. «Тоді ми вашу машину продаватимемо», — відповіли мені. І тут же стали підсовувати якийсь акт про те, що я забрав з автомобіля свої речі. Підписавши такий папір, я визнав би, що машина мені більше не належить. Тому я відмовився підписувати акт і заявив, що мої особисті речі знаходитимуться в моєму автомобілі стільки, скільки я визнаю потрібним. — Ви більше не намагалися забрати свою машину? – Після цього випадку я написав заяву в міліцію про те, що у мене насильницьким методом вилучили автомобіль. А через декілька днів я у супроводі адвоката пішов в банк, сподіваючись все-таки повернути машину. Мій автомобіль як і раніше знаходився на стоянці, лише вже в іншому місці. Значить, працівники банку на ньому їздили, хоча не мали права.
А це вже вважається викраденням! Переконавшись, що автомобіль нам не віддадуть, ми вийшли з адвокатом з банку на стоянку. Перед моєю машиною вже стояла інша, і в моєї був пошкоджений бампер! На щастя, поруч виявилися двоє парубків, які бачили, що сталося. Виявляється, співробітники банку, боячись, як би я за допомогою іншого комплекту ключів не відкрив машину і не спробував на ній виїхати, вирішили її заблокувати іншим автомобілем, що стояв на тому ж майданчику. Але техніки водіння їм не вистачило, і вони пошкодили мою машину.  Я, звичайно, тут же викликав ДАІ, щоб оформити ДТП. Поки інспектори працювали, настав вечір — охоронці банку почали виганяти із стоянки і мене, і міліцію. Даішники сказали, що повинні закінчити свою роботу. Тоді був викликаний «Беркут»! Проте його бійці, побачивши, що на стоянці працює ДАІ, розвернулися і виїхали. Отже ДТП, що сталося з вини працівників банку, вдалося зафіксувати, як годиться. «Через дії банку я втратив роботу, а дружина важко захворіла».   Але вилученням машини наші неприємності не закінчилися, — продовжує Руслан. Через декілька днів дружина виявила, що на картці, куди нам переводять допомогу при народженні дитини, немає грошей.
Так співпало, що картковий рахунок, на який перераховують цю допомогу, відкритий в тому ж банку. І, прийшовши у відділення, дружина виявила, що грошей на рахунку немає.  Вона звернулася за роз’ясненнями (щомісячно на дитину нам нараховують близько 130 гривень). Виявилось, що банк самовільно зняв гроші в рахунок погашення кредиту. Дружина, природно, обурилася. Адже це цільові засоби, які держава виділяє нам на дитину, і ми зобов’язані витратити їх саме на неї. «А нам все одно, — відповіли співробітники банку. — Банк має право вилучати всі ваші грошові надходження».  Все це стало для моєї дружини таким потрясінням, що тогож вечора довелося викликати їй «швидку». А після обстеження виявилось, що у дружини проблеми з серцем, підвищений внутрічерепний тиск. Лікарі говорять, що їй необхідна госпіталізація і серйозне лікування. Чергова біда не змусила себе чекати. Річ у тому, що моя робота пов’язана з роз’їздами, і машина мені була просто необхідна. Коли виявилось, що я тепер без коліс, довелося звільнитися. Тепер я безробітний, дружина хвора, а дитині ми навіть їду купити не в змозі, оскільки банк відразу забирає призначену  допомогу. Заступитися за нас ніхто не може.
Скарги в різні інстанції нічого не дали. У порушенні кримінальної справи за фактом викрадання автомобіля нам відмовили. У прокуратурі, куди ми написали заяву про те, що у нас забрали дитячі гроші, відповіли, мовляв, це не їх справа, вони цим займатися не будуть. «Ніхто не має права вилучати заставу без рішення суду».  Прокоментувати дії банку з точки зору закону попросили голову координаційної ради Асоціації антиколекторів і правозахисників «Ваша Надiя » Федора Олексюка. — чи Мав право банк вилучити машину у позичальника?  Згідно із законом застава транспортного засобу, так само, як і іпотеки, має бути оформлено нотаріально. Інакше заставний договір вважається нікчемним (тобто що не має юридичної сили. — Авт.). При завіренні документа нотаріус вносить заставне майно до відповідного державного реєстру. В даному випадку застава нотаріально засвідчена не була, і тому жодного права вилучати машину банк взагалі не мав.  А чи може вилучати заставу не та юридична особа, яка давала кредит? — В принципі, це можливо, проте такі дії мають бути оформлені або договором поступки боргу, або договором доручення. — Чи Птрібна для цього згода позичальника? — Згода не потрібна. Але оскільки це стосується позичальника, він має бути проінформований про те, що такий договір існує. Знову ж таки, в даному випадку позичальникові не вдалося отримати жодних документальних підтверджень того, що банк, що відняв у нього машину, мав право це робити. Отже, правових підстав для вилучення не було. Тим часом банки не лише активно вилучають заставне майно, але і вдаються при цьому до незаконних методів. Наприклад, як в описаному випадку.
Буває, що позичальникам дзвонять і говорять: є нібито інформація, що ваш автомобіль попав в ДТП. Багато хто з готовністю поспішає в банк, щоб пред’явити машину і довести зворотне. Але приїхавши на автомобілі, люди вирушають з банку пішки.

— Який законний порядок вилучення заставного майна?
— Якщо машина зареєстрована на позичальника, то, навіть якщо застава оформлена правильно, ніхто не має права відняти її у власника без судового рішення або розпорядження нотаріуса. Причому вилучення застави може здійснюватися лише через державну виконавчу службу. На наші запити з приводу аналогічних випадків правоохоронні органи часто відповідають, що йдеться про цивільно-правові стосунки і криміналу в діях банків немає, оскільки вони керуються договором застави. Але це не так. За законом дії банків з насильницького вилучення автомобілів кваліфікуються як викрадення. І навіть якщо передбачити, що машина вилучена правильно, то сідати за кермо без доручення ніхто не мав права. А нам відомі випадки, коли власників машин силоміць змушували підписати таке доручення.

— Що потрібно, щоб відновити справедливість?
— Сьогодні готуються позови про повернення майна з незаконного чужого володіння, про відшкодування збитків від ДТП і про повернення державної допомоги на дитину, якою банк оволодів незаконним шляхом. Крім того, ми будемо оскаржувати постанову про відмову відкриття кримінальної справи і добиватися  дисциплінарного провадження відносно осіб, які вели слідство.

—  Та чи часто вдається добитися справедливості в судах?
— Чесно кажучи, випадків, коли питання вирішується позитивно, не дуже багато. Проте це не привід для того, щоб опускати руки і дозволяти банкам творити те беззаконня, яке сьогодні відбувається по всій країні.

– А чи існують способи боротьби з банками і полегшення долі позичальників?
— Один із способів розробила і почала недавно застосовувати антиколекторна компанія в Запоріжжі. Суть його в тому, що платежі банку проводяться через нотаріуса. При цьому нотаріус відкриває в банку спеціальний рахунок, куди позичальник вносить гроші на погашення тіла кредиту. Далі нотаріус офіційно повідомляє банк про те, що гроші, призначені на погашення кредиту, знаходяться на цьому рахунку і їх можна забрати. Причому банк не може їх зарахувати в рахунок своєї безконечної пені і штрафів, а зобов’язаний направити саме на погашення кредиту. У 99 відсотках випадків банк гордо не знімає ці гроші. Проте при розгляді справи суд бере до уваги, що людина вносила гроші в рахунок погашення кредиту, і визнає, що позичальник належним чином виконав свої зобов’язання. В цьому випадку суд може відмінити нараховані  штрафи.

— Чи відомі випадки, коли в процесі судового розгляду банк все ж погоджувався на компроміс?
— Таке буває, але це не більше 10 відсотків від загального числа подібних справ. А в переважній більшості випадків банки вважають за краще йти напролом, не зупиняючись перед порушенням закону.

«2) НА ПІДСТАВІ ЗАЯВИ БАНКУ СУД ПРИЙНЯВ РІШЕННЯ Про АРЕШТ ВСЬОГО ВАШОГО МАЙНА І майна ВАШИХ БЛИЗЬКИХ «ЛИСТИ ЩАСТЯ» і «ЛИПОВІ ВИРІШЕННЯ СУДІВ»»

Так звану «фінансова криза» поклала кінець не лише епосі куплених в кредит кавоварок, але і привела в рух пекельну машину по вибиванню боргів. Під її колеса вже потрапляють не лише дебітори, що не виконали фінансових зобов’язань, але і люди, які або розплатилися з боргами, або взагалі ніколи їх не мали.  Публічне акціонерне товариство  «Приватбанк» розсилає своїм «боржникам» фальшиві рішення суда, в яких «відповідача» засуджують до арешту нерухомого майна. У супровідних листах «клієнтів» просять скоріше розрахуватися з банком. Інакше – вже в найближчий місяць хай чекають в будинки судових виконавців! З найкращими побажаннями, Ваш Кредитор.
Це як грім серед ясного неба. Сидите Ви собі вдома, а листоноша приносить лист з «Приватбанку». На гербовому папірці штамп з написом «Дніпропетровськ. Канцелярія» викладене наступне:  «Рішення. Іменем України». А далі з жахом дізнаєтесь, що «розглянувши на відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного  товариства  «Приватбанк» до Прізвище Ім’я По батькові (Вам) про стягування заборгованості за кредитним договором, постановив.» Далі в фальш-рішенні перераховуються всі претензії банку до Вас, Вас обзивають Відповідачем, і Ви продовжуєте відкривати для себе світ безумних фантазій банкірів: «Посилаючись на те, що Відповідач порушив умови кредитних договорів, що привело до виникнення заборгованості, представник позивача просив позов задовольнити і застосувати як забезпечення позову арешт на майно, яке належить Прізвище Ім’я По батькові і знаходиться у нього або в інших осіб:  – об’єкт нерухомості, який знаходиться за адресою (далі слідує адреса прописки «Відповідача»); – інше майно Відповідача; – все інше рухоме і нерухоме майно (грошові кошти), які належать клієнтові і знаходяться у нього або інших осіб.  Визначенням суду заява Позивача відносно арешту майна Відповідача задоволена».
Цей самий Позивач в ході все того ж віртуального судового засідання зажадав також обмежити Вам виїзд за межі країни. І,  диво, суд і цю заяву в своєму рішенні підтримав! Потім Ви з цікавістю дізнаєтесь, що Ви, такий-сякий, на судове засідання не з’явилися, і причини своєї відсутності суду не повідомили, хоча і були повідомлені про день і час слухання справи Відповідним чином. І ось він Ваш вирок: «Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства  «Приватбанк» про стягування заборгованості за кредитним договором задовольнити повністю. Більш того, з Вас окрім боргу банку належить ще 500 гривень «за послуги адвоката» і 45 – за судові витрати. У останньому абзаці «рішення» «законопокірні судді» повідомляють Вас, що оскаржити це рішення можна протягом 20 днів. В кінці «документа» в стовпчик написано «Суддя:» і «Секретар:». Підписів, як Ви вже здогадалися, немає. Рівно, як немає ні дати, ні назви суду, і навіть назви міста, в якому цей суд знаходився! До такого ось «креативу» ще додається «лист ввічливості», що містить все ті ж жахи, що і «рішення», лише ще і з мораллю: «Відправляючи Вам цей лист, ми робимо черговий крок назустріч, і пропонуємо Вам якнайскоріше виконати свої обов’язки перед банком.
Чи коштує заборгована сума цих наслідків?
Вирішувати Вам. Але ми зі свого боку зробимо все, щоб стягнути її з Вас або Вашої сім’ї. Навіть якщо витрати на ці дії перевищать суму Вашого боргу. В усякому разі, ці витрати, кінець кінцем, ляжуть на Ваш родинний бюджет. Вважайте, і вирішуйте. Чекаємо Вас у відділеннях банку. З найкращими побажаннями, Ваш Кредитор». Перша реакція непідготовленої людини на такий лист – паніка. А враховуючи те, що шлють їх не на адресу фактичного мешкання, а по місцю прописки, першими читачами листа запросто можуть бути старезні батьки «боржників».  Умовний нахил як метод.
У МІЛІЦІЇ кажуть: ДОВЕСТИ ЩО ЦІ ЛИСТИ РОЗСИЛАЛИ САМЕ ПРАЦІВНИКИ ПРИВАТБАНКУ ДУЖЕ ВАЖКО. КАРАТИ Немає  КОГО. Тому ВАМ ТРЕБА ЗВЕРТАТИСЯ ЗА КОНСУЛЬТАЦІЯМИ В АНТИКОЛЕКТОРНІ АГЕНТСТВА АБО ДО ЮРИСТА. АБО ВЗАГАЛІ НЕ ЗВЕРТАТИ УВАГУ. У НАРОДІ ЦЕ НАЗИВАЄТЬСЯ «ЛОХОТРОН»

Такий ось лист прийшов і 35-річній Ользі. Вірніше, її мамі. Літню жінку довелося відпоювати валеріаною. – Скоро прийдуть наш будинок забирати! – в серцях кричала вона дочці.  Ольга ж паніці не піддалася. Вона чітко знала, що жодного кредиту в «Приватбанку» вона не брала, а працювала з цим банком як юридична особа, тому і не здивувалася, звідки в банку її координати.  Розмови з представниками банку зовсім нічого не давали. Всі фахівці зазивали жінку у відділення (поки банківське), щоб розібратися з ситуацією і написати заяву. Написати заяву – це ключовий момент. За допомогою цього паперу, який банк намагається роздобути будь-якими правдами і неправдами, юристи банку спробують вже справжній суд переконати в тому, що фінансова суперечка мала місце . І «боржник» знає про «борг», і фактично визнає його.
Добитися від співробітників банку – коли був суд, який, і чи був він взагалі – Ользі не видавалося можливим. Але наполеглива праця нарешті увінчалися успіхом – працівник банку сказала Ользі по телефону наступне:
– А ну це ми просто так пишемо. Що б могло бути, якби ми подали до суду…
Ольга все-таки сходила в банк, правда, не заяву писати, а пошукати кредитний договір, якого вона з банком не укладала. Природно договору в банку не опинилося. А найдивніше – в базах він значився! І датувався 2008 роком!
Виявляється, Ольга винна банку 1500 гривень. У цю суму перетворилися нібито узяті в кредит 700 гривень шляхом нарахування пені і штрафів. Зараз Ольга збирається відправляти скаргу на дії банку в Прокуратуру. Подібна історія трапилася і з 30-річною Наталією. Правда, перед тим, як потішити її рідних таким же листом, мав місце телефонний терор. Людина, що представляється «кредитним інспектором», переконливо просив «клієнтку» з’явитися в банк. Наталія на той момент в місті не жила, та і взагалі не бажала спілкуватися на тему неіснуючого «споживчого кредиту», тому рекомендувала настирливому інспекторові звертатися до суду. Інспектор звинувачував її в шахрайстві і приховуванні і погрожував в’язницею. Коли це не дало результатів, почав дзвонити її матері, переконуючи її погасити борг за свою недбайливу дочку, інакше, мовляв, біді бути. Побажання «зустрітися в суді» всіляко ігнорував і наполегливо рекомендував вирішити все мирно, можна на виплат. Врешті-решт, інспектор перестав «розбивати» телефон. Наталія чекала повістки до суду, але замість неї отримала такий ось лист. Виявляється, «суд» вже відбувся! І «Ім’ям України» присудив їй виплатити банку 7 тисяч гривень.
Кредитний договір з банком Наталія нібито підписувала 22 липня 2006 року, а фальшивий «суд» відбувся 20 липня 2009-го, за два дні до закінчення терміну давності! Треба ж як процедуру дотримали! Клієнт завжди не має рації! Знайти ще масу таких прецедентів допоміг інтернет-пошукач. Подібні листи приходили жителям Дніпропетровська – батьківщина героя-банку. Втім, там «кредитні менеджери» діяли вишуканіше, хоча методика була та ж сама. Підозрюваним в обмані банку також розсилалися рішення суду, лише більше схожі на справжні. Там вказувалася дата і вказувався суд. Одному з одержувачів такого листа таки вдалося розговорити дівчину менеджера.
Діалог вийшов дуже цікавим: — Що це за документи? Хто ініціатор? Навіщо? — Так, ці документи були розіслані позичальникам, в яких великі прострочення, що б була відчутніша реакція. — А якщо реакція на ваші фальшивки буде такою, що у людини станеться інфаркт? — Знаєте, я б і не проти, якби в деяких схопило серце. Дістали вже – не платять. У них криза. А мені зарплату не дають. Виходить, банк вирішує свої проблеми не лише за рахунок клієнтів, але і за рахунок своїх працівників? До того ж, як відомо, всі банківські кредити застраховані, і якщо платник попався нечесний, банк свої гроші все одно отримує, так що ж це за, вибачите за вираження, ловля лохів? Більш того, така ось політика банку по відношенню до неіснуючих боржників повністю влаштовує справжніх боржників. Якщо в людини вистачило сміливості не повернути банку кредит, то, вже повірте, що рішення суду від фальшивки він відрізнити зможе! На жаль, вільне поводження з «Ім’ям України» дозволяє собі не будь-який банк-одноденка, а фінансова установа з серйозною репутацією!
Більше того, подібні «акції» підривають довіру населення до всієї банківської системи, яка і так скомпрометувала себе під час кризи. Слід зазначити, що подібна практика – зовсім не винахід «Приватбанку». Вони лише удосконалили її для своєї зручності, щоб не морочити голову з судами. Ті, хто мав необережність укласти контракт з великими компаніями мобільного зв’язку, також отримували на руки рішення суду. Сьогодення. Лише з одним нюансом. Відповідача про те, де і коли відбудеться суд, належним чином не повідомляли, повісток не приносили, а рішення суду присилали лише через рік. Щоб (таким нехитрим способом) позбавити людину його цивільного права звернутися за апеляцією. Як бачимо, по останніх прикладах цю практику охоче переймають і комунальні служби, які спершу «малюють» людям борги за світло, газ і тепло, а потім лякають судом і як наслідок – втратою майна. Якщо так піде далі, то суди в нашій країні скоро взагалі стануть пережитком минулого. Навіщо витрачатися на юристів і оплачувати витрати, якщо можна самому «побути» суддею! Суд далеко, а принтер близько. У коментарях працівників банку, немає ні слова про те, чому «рішення судів» розсилаються тим, хто кредитного договору з банком не підписував. Навіть у цій  відповіді банкіри роблять все можливе для того, щоб злякати клієнта, заманити його у відділення і змусити написати заяву! Адже якщо суди б і справді відсуджували за 600 гривень квартири, то який сенс банку займатися так званою бухгалтерією і розсилкою «листів щастя»?
Прокоментувати дії банку попросили голову координаційної ради Асоціації антиколекторів і правозахисників «Ваша надiя» Федора Олексюка.

— Випадок Віталія Масюка унікальний? Чи подібні листи приходять і іншим людям?
— Розсилка листів, що містять нібито рішення Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська, набула останнім часом масового характеру. За нашими відомостями, подібні листи одержали близько 30 тисяч чоловік у всіх без виключення регіонах України. Багато хто звернувся за допомогою до нас, а також в прокуратуру. В результаті з’ясувалося, що Жовтневий суд Дніпропетровська жодного відношення до цих рішень немає! У відповідях, які суд дає позичальникам, говориться:  «При перевірці присланих вказаними особами копій рішень Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська, було встановлено, що такі рішення Жовтневим судом не приймалися. Крім того, згідно з електронним журналом вхідної кореспонденції Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська, в період з 2007 року по сьогоднішній день позовні заяви ЗАТ  «Приватбанк» до вищезгаданих осіб (наявна в редакції відповідь суду адресована прокуророві Дніпропетровської області. Копії — декільком десяткам чоловік, що написали скарги. Адреси — від Луганщини до Закарпаття. — Авт.) про стягнення заборгованості за кредитним договором до суду не поступали».

— Наскільки законна подібна діяльність?
— Лист, прикладений до рішення суду, не містить жодних згадок про те, що даний документ — просто зразок судового рішення, як стверджують в банку. Навпаки, лист не залишає в одержувача сумнівів в тому, що рішення суду — справжнє. На мій погляд, дії банку в даному випадку містять ознаки правопорушень, передбачених Кримінальним кодексом України: перевищення повноважень і підробка документів. Розслідування з цього питання сьогодні веде Дніпропетровська прокуратура. — Як же необхідно діяти людям, які отримали подібні листи? — Вони можуть звернутися в правоохоронні органи з вимогою визнати їх потерпілими і добиватися від банку відшкодування морального збитку, оскільки одержання подібних листів, як правило, пов’язане з виникненням стресових ситуацій. Крім того, потрібно мати на увазі, що відповідно до статті 1055 Цивільного кодексу України кредитний договір повинен бути лише у письмовій формі. Інакше він суперечить законодавству і є недійсним. (Юристи називають це «нікчемний правочин». Згідно з Цивільним кодексом, недійсність такого договору навіть не треба визнавати судом. — Авт.). Банки досить часто видають людям кредитні картки в рамках тих або інших акцій взагалі без укладення письмового договору. А потім пред’являють претензії до позичальника на підставі якихось своїх внутрішніх документів, які людина не лише не підписувала, але навіть і не бачила.  Тому позичальник може звернутися до суду і на підставі того факту, що кредитний договір з самого початку був недійсним, зажадати відміни всіх нарахованих штрафів і навіть відсотків.
В результаті людині залишиться лише погасити «тіло» кредиту, а банку доведеться перерахувати отримані від позичальника гроші до бюджету держави. Подібні випадки в українській судовій практиці відомі. Що стосується морального збитку, то, згідно з роз’ясненням Верховного суду України, його мінімальна сума може складати п’ять мінімальних зарплат (на сьогоднішній день це 3 тисячі 250 гривень).

— Чи може банк, звернувшись до суду, накласти арешт на майно родичів боржника?
— Лише в тому випадку, якщо вони є майновими поручителями відповідно до кредитного договору. Якщо ж родичі не виступали поручителями і не давали на це своєї згоди, то, звичайно, ніхто не може заарештовувати їх майно. В даному випадку поручителів не було, та і письмовий договір не полягав. Отже претендувати на майно батьків Віталія банк не може.

— Всі ухвали, прислані громадянам, винесені судом в Дніпропетровську. Чи дійсно банк може подавати позови по місцю свого знаходження?
— В даному випадку поручителів не було, та і письмовий договір ніхто не оформляв. Отже претендувати на майно батьків Віталія банк не може.

— Всі ухвали, прислані громадянам, винесені судом в Дніпропетровську. Чи дійсно банк може подавати позови по місцю свого знаходження?
— Згідно з законом такі позови можна подавати лише за місцем проживання позичальника, якщо інше не передбачене кредитним договором. Коли ж йдеться про вилучення заставного майна, позов може бути поданий по місцю знаходження цього майна.

— Існують ще і такі незвичайні заходи, як, наприклад, лист в сільраду. Наскільки вони законні?
— Повинен сказати, що обнародування інформації про боржників — досить поширена практика. Це не лише листи в органи влади. Буває, що співробітники банку розвішують листівки з фотографіями неплатника недалеко від його місця проживання. Практикується також публікація списків боржників в газетах. У даному ж випадку йдеться про розголошування банківської таємниці, а це карається згідно з законом. Правда, ми зіткнулися з тим, що в багатьох кредитних договорах є пункт, згідно з яким при простроченні платежів за певний час (звичайно 30-60 днів) банк може передавати відомості про позичальника третім особам. Цим пунктом і керується зазвичай банк, передаючи колекторам інформацію про клієнта або обнародуючи  її.

— Як можна від цього захиститися?
— Ми рекомендуємо людям перечитати свої кредитні договори. І якщо там виявиться подібний пункт, написати в банк лист приблизно такого змісту: «Відповідно до статті 32 Конституції України, заявляю про свою незгоду з передачею інформації про мене третім особам». Відправити цю заяву рекомендованим листом з повідомленням про вручення і залишити собі його копію. Банк, швидше за все, відмовиться задовольнити вимогу клієнта, посилаючись на пункт в договорі. Тоді можна подавати позов до суду, вимагаючи визнати даний пункт помилковим, оскільки позичальник підписував документ, не усвідомлюючи наслідків, а банк не проінформував клієнта, до яких заходів можна вдатися, посилаючись на цей пункт.

Чому банк вдається до такого незрозумілого прийому в спілкуванні з боржниками, пояснив «ФАКТАМ» керівник прес-служби Приватбанку Олег Серга:
— Приватбанк веде активну юридичну роботу зі своїми клієнтами, які по тих або інших причинах мають заборгованість по виплаті кредиту. На сьогоднішній день в судах знаходиться близько 120 тисяч позовів про стягнення заборгованості. У виконавчому виробництві — 80 тисяч судових рішень. Нажаль, багато позичальників вважають, що якщо у них немає грошей, то це достатня причина для того, щоб не погашати кредит. Проте це не так. Борги повертати потрібно. І щоб переконати в цьому позичальників, Приватбанк проводить з ними роз’яснювальну роботу. На кожному етапі ми інформуємо боржників про наші наміри і дії. Перший лист позичальник одержує, коли минають 30 або 60 днів з моменту виникнення заборгованості (залежно від вигляду кредиту). У другому листі ми інформуємо про намір подати до суду. Далі боржникові присилають поштою текст позовної заяви, судове рішення і, нарешті, документи з виконавчої служби. Рівень правової освіти нашого населення не дуже високий. Більшість людей не знайома з судовою процедурою і витратами, які вона спричиняє за собою. Адже буває, що у людини борг — тисяча гривень. І якщо банк стягує його через суд, то боржникові доводиться виплатити не лише цю суму, але ще і близько 2 тисяч гривень судових витрат, та ще 10 відсотків від суми позову виконавчій службі. Таким чином, повернення боргу через суд обходиться втричі дорожчим, ніж добровільне погашення. І щоб проінформувати людей, позбавити їх від додаткових витрат, ми послали нашим боржникам зразки можливих судових рішень. При цьому намагалися підійти до кожного позичальника індивідуально і підрахувати, які саме витрати чекають особисто його в тому випадку, якщо банк буде вимушений вирішувати справу в суді. Це величезна робота і великі витрати. Але ми пішли на це, прагнучи запобігти неприємностям і підвести клієнта до думки, що він повинен прийти в банк, щоб знайти спосіб погашення кредиту в позасудовому порядку. З добросовісним позичальником банк завжди знайде спільну мову. Можна продовжити термін кредиту і завдяки цьому зменшити розмір місячного платежу. Клієнт може спільно з банком продати заставне майно, щоб погасити борг. Але, на жаль, деякі боржники не зрозуміли, що ми просто хочемо позбавити їх від непотрібних проблем і конфліктів. Замість того, щоб прийти в банк, люди пишуть скарги в прокуратуру і різні антибанківські організації. Причому, за нашою інформацією, це переважно люди, в яких є гроші, щоб розрахуватися з банком. Просто вони принципово не бажають платити. Якщо такі клієнти упиратимуться і надалі, то нам доведеться все ж звернутися до суду і стягнути з них борги.

«3) Після візиту представників кредиторів, що назвалися співробітниками СБУ і повідомивши, що у нас заберуть квартиру, мама. порізала собі вени.

У ніч на 31 грудня 2008 року Миколу Жабку розбудив домашній улюбленець пекінес Даник. Собачка скребла лапкою по ковдрі і тужливо скуліла. «Чого тобі?» — спросоння розплющив очі Микола. Собака пробіг декілька метрів і зупинився, як би кличучи господаря за собою. Микола спросоння піднявся і побрів за псом. Даник встав біля дверей ванної кімнати. Микола розкрив двері і остовпів. На підлозі сиділа навпочіпки його мама, голова жінки мляво повисла на плече. Стіни і підлога ванною були залиті кров’ю. Спочатку Микола не міг поворохнутися, потім кинувся до телефону. Знаходячись в стані шоку, 35-річний чоловік… не міг пригадати номер «швидкої допомоги»! Микола вибіг на сходову клітку, став дзвонити сусідам: «Викличте «швидку»! Врятуйте маму!» Лікарі констатували смерть: 55-річна Орися Жабка померла від втрати крові, перерізавши собі вени під колінами бритвеним лезом. Причину самогубства матері Микола взнав лише наступного дня, коли випадково знайшов передсмертну записку. Орися Олексіївна написала: «Я чесно пропрацювала все життя, мене поважали люди… Не розумію, як могла дожити до того, щоб з моєї сім’ї вимагали таку суму боргу. Я погана мати і негідна бути з вами на цьому світі…» «Водій, який збив маму, просив не звертатися в міліцію і обіцяв сплатити лікування».
У червні 2008 року Микола Жабка повернувся із заробітків в рідне селище Берегомет Вижніцкого району Чернівецької області. За три роки каторжної праці на будівництвах в Росії зібрав певну суму і зарікся заробляти на чужині. Удома чекала біда: мама Миколи Орися Олексіївна дев’ять місяців була прикована до ліжка. Жінку збила машина, в двох місцях був зламаний хребет. Щоб не турбувати сина, Орися Олексіївна приховувала від нього свій стан. — Мама розповіла, що восени 2007 року вона поїхала на велосипеді на наш город збирати буряк, — говорить Микола Жабка. — Коли поверталася назад, біля сільради її збили «Жигулі». За словами мами, водій представився офіцером міліції, від нього несло перегаром. Він дуже просив не звертатися в міліцію: мовляв, у нього сім’я, малі діти. Обіцяв, що сплатить лікування, допомагатиме матеріально. Мама погодилася. У лікарні він з’явився двічі. Приніс двісті гривень і пакет з продуктами. Більше мама його не бачила. Я не став шукати цього офіцера. Треба було терміново ставити маму на ноги. У Чернівецькій обласній лікарні їй зробили дві операції на хребті. Але легше не стало: на спині виріс горб, вона майже не могла ходити, мучили постійні болі. Мені порадили звернутися до приватного фахівця в Чернівцях. Розповідали, що вона декілька років навчалася в Китаї і ставить на ноги навіть безнадійних хворих з травмами хребта. Я розшукав цю жінку. Вона взялася лікувати маму, попередивши, що працює з дуже дорогими китайськими препаратами. На реабілітаційний курс було потрібно близько ста тисяч гривень.
Я почав шукати гроші. Звернувся в декілька чернівецьких банків: там пояснили, що на оформлення кредиту піде місяць. Це було дуже довго: лікар просила не затягувати, інакше не брала відповідальність на себе за результат. Тоді я прийшов в чернівецьке відділення кредитного союзу «Альянс Україна». Там сказали: якщо під заставу квартири — без проблем. Порадившись з батьками, я вирішив взяти кредит на суму 86 тисяч гривень під 60 відсотків річних. Тобто кожного місяця треба було виплачувати по шість тисяч гривень. На той час я влаштувався в будівельну фірму на посаду заступника директора по господарській частині. Зарплата була гідна — п’ять тисяч гривень в місяць. Оскільки я непоганий фахівець з сантехніки, на підробках мав ще декілька тисяч гривень щомісячно. Мені здавалося, що зможу легко погасити цей кредит. Я привіз маму і батька до нотаріуса, і разом з представником кредитного союзу ми оформили договір на три роки під заставу нашої двокімнатної квартири. Через два дні керівник чернівецького відділення кредитного союзу «Альянс Україна» Микола Сопит приїхав на машині у Вижніцю і там, на задньому сидінні авто, передав мені гроші. Але не всю суму, а 80 тисяч гривень. Шість тисяч гривень він залишив собі, мовляв, за терміновість оформлення кредиту. Дослівно сказав так: «Це мені на чай і цукерки». «ФАКТИ» зв’язалися по телефону з Миколою Сопитом і попросили це прокоментувати. Керівник Чернівецького відділення кредитного союзу «Альянс Україна» категорично заперечує факт отримання шести тисяч гривень. — У липні я отримав на руки гроші, заплатив лікарю-реабілітологу 78 тисяч гривень, — продовжує Микола Жабка. — Місяць вона інтенсивно працювала з мамою: втирала мазі, поїла пігулками, робила масажі. У серпні мама почала самостійно пересуватися по будинку, а потім змогла вже виходити на вулицю. Тоді ж, в серпні, нам перестали платити зарплату. Ми лише почали будувати об’єкт, але інвестори припинили фінансування.
Я ще розраховував на підробітки, та і вони різко зникли. Шукав роботу по своїй спеціальності, але будівельні підприємства закривалися один за другим. Загалом, виплачувати кредит було нічим. «Не хочу жити в ганьбі. Соромно перед усіма. Мої дорогі, не ображайтеся на мене». — У жовтні до нас додому приїхали співробітники кредитного союзу і зажадали протягом трьох днів виплатити 25 тисяч гривень заборгованості по кредиту, — продовжує Микола. — «А то будуть великі проблеми», — заявили вони. Але де я міг знайти таку суму, та ще за три дні? Тоді я удома був один. Мамі і батьку нічого не сказав. Ці чоловіки приїжджали ще кілька разів, але удома мене не заставали. Увечері 30 грудня Микола повернувся додому.
На кухні сиділа заплакана Орися Олексіївна. Жінка дивилася на свічку, що горіла, на столі і тримала в руках молитовник. Микола почав розпитувати, що скоїлося. Орися Олексіївна лише мовчки ковтала сльози.- Потім мама розповіла, що вдень приходили троє міцних чоловіків, — згадує Микола. — Представилися співробітниками Служби безпеки України, показали посвідчення в червоній скориночці. Повідомили, що кредитори подали на нас до суду і тепер ми повинні виплатити… 350 тисяч гривень заборгованості! Квартиру заберуть за борги, а нас всіх виселять. У мами почалася істерика. Вона сказала цим парубкам: «Рубайте мені руку, але таких грошей у нас немає!»Мама запитувала мене: «Що нам робити, сину?» Я пообіцяв, що знайду вихід. Того вечора мама сильно плакала. Згадувала своє життя, дістала з шафи радянські медалі за трудові успіхи. Вона все життя пропрацювала на місцевому лісокомбінаті, була передовиком виробництва. Говорила: «Я чесно пропрацювала до пенсії, ніколи не знала, що таке борги. І на старості на таке заслужила…» Я пішов спати, а мама залишилася на кухні молитися. Вона була віруючою людиною… Експертиза встановила, що Орися Олексіївна померла від втрати крові о третій годині ночі. Собака розбудив Миколу о п’ятій годині ранку… — Новорічну ніч я просидів біля маминого тіла, — говорить Микола. — Вранці зайшов на кухню, побачив на столі її молитовник. Відкрив першу сторінку і завмер. Там рукою мами було написано: «Не хочу жити в ганьбі. Соромно перед усіма. Мої дорогі, не ображайтеся на мене. Я розчарувалася в житті…» В кінці записки Орися Олексіївна просила, щоб ніхто не мав до її сина претензій, тому що вона дуже сильно його любить. Свого чоловіка, який давно приохотився до алкоголю, благала кинути пити.

По місцевих звичаях самогубців ховають окремо від інших небіжчиків, без хреста. Родичі Орисі Олексіївни попросили у священика дозволу поховати її на кладовищі. Церковнослужителі розсудили, що жінка зважилася на такий вчинок в стані афекту, і дали дозвіл. Після смерті дружини Павло Миколайович знов сильно запив. Щодня він приходить на кладовище до її могили, довго розмовляє з дружиною. Вони прожили разом сорок років. По відгуках сусідів Орися Олексіївна жодного разу не докоряла чоловікові за пияцтво. Покірливо терпіла всі його витівки. А ось боргової кабали винести не змогла… — У мене багато питань до мами, — ховає обличчя в долонях Микола. — Навіщо вона це зробила? Чому не подумала про мене? Мама — найдорожче, що у мене було… Зараз я не можу ні плакати, ні спати. Розслідуванням самогубства Орисі Жабки займалася місцева міліція. Правоохоронці зробили висновок, що в смерті жінки ніхто не винен. Разом з журналістами телеканалу СТБ Микола намагався залишити в селищному райвідділі міліції заяву про порушення  кримінальної справи за фактом доведення його матері до самогубства. До заяви він приклав передсмертну записку, кредитний договір, а також позовну заяву кредитного союзу про стягнення з його сім’ї більше 357 тисяч гривень і виселення з квартири. Спочатку міліціонер відмовлявся приймати заяву, але потім під тиском журналістів здався. Заяву зареєстрували, проте кримінальну справу порушувати не квапляться. — Коли журналісти виїхали, до мене прийшли співробітники міліції і пригрозили, що закриють мене на п’ятнадцять діб, — розповідає Микола Жабка. — Говорили: «Ти погано уявляєш, що ми з тобою зробимо, коли утихне цей галас».

Мовляв, я створив їм проблеми. Постійно дзвонили на мобільний телефон з погрозами. Я боявся залишатися в квартирі. Ховався у знайомих і родичів. «Вгорі лобіюють інтереси кредитних союзів. Адже це 70 відсотків чистого доходу на кожному виданому кредиті!» Повістки на перше засідання суду у справі «кредитний союз проти Жабки» прийшли Миколі, Павлу Миколайовичу і… покійній Орисі Олексіївні. У позовній заяві про розірвання кредитного договору, поданій у Вижніцкий районний суд Чернівецької області, кредитний союз «Альянс Україна» вказав, що за користування кредитом за 36 місяців — з липня 2008-го по липень… 2011(?!) року — сім’ї Жабки потрібно сплатити 154 тисячі 815 гривень! (Хоча реальне користування кредитом склало всього п’ять місяців!) Плюс пеня за невчасного виконання зобов’язань по виплаті, а це майже 74 тисячі гривень. І ще штраф у розмірі 43 тисяч гривень. Зрозуміло, вся сума кредиту — 86 тисяч гривень. Разом — 357 тисяч 815 гривень! У бесіді з журналістом телеканалу СТБ керівник Чернівецького відділення кредитного союзу «Альянс Україна» Микола Сопит сказав, що не уповноважений відповідати на питання по налічених відсотках Жабки. Мов, це у віданні його керівництва. — Я попереджав Миколу Жабку, щоб він десять разів подумав, — пояснює Микола Сопит. — Тому що все це дуже серйозно. Він отримав гроші, і більше я його не бачив. Я йому дзвонив, але він не відповідав… На сьогоднішній день по цьому кредиту не виплачено ні копійки. Кредитний союз міг би піти на поступки, якби Жабка хоч раз до нас звернувся.

Можу довести, що наш кредитний союз непричетний до самогубства матері Миколи Жабки. Запевняю вас, 30 грудня минулого року наші співробітники в квартиру Жабки не приходили. — Я стільки разів дзвонив Сопиту! — обурюється Микола Жабка. — Але він не хотів зі мною розмовляти… Моя помилка в тому, що я не залишив в офісі кредитного союзу письмової заяви з проханням надання ще деякого часу для виплати. Суд переніс розгляд справи на пізніший термін. Микола не знав, де йому шукати захисту від кредиторів. У тому, що кредитний союз виграє процес, він не сумнівався. Почувши, що в Івано-Франківську діє перша в Україні антиколекторна компанія, де надають допомогу боржникам банків і кредитних союзів, Микола Жабка звернувся туди. Засновник «юридично-охоронної антиколекторної компанії» Федір Олексюк взявся відстоювати інтереси Жабки і став його довіреною особою. — Ми подали клопотання про призупинення судового розгляду внаслідок смерті одного з відповідачів, — говорить засновник юридично-охоронної антиколекторної компанії «Ваша Надія» Федір Олексюк. — Зараз продумуємо, як можливо відмінити позов кредитного союзу «Альянс Україна». Будівельна фірма, де до грудня 2008 року працював Микола Жабка, заборговувала йому 26 тисяч гривень. Ми звернулися до суду з позовом про виплату заборгованості по зарплаті. Але це не головне.

Як погасити божевільну суму, пред’явлену кредитним союзом? Миколу вимушують виплатити 400 відсотків від суми кредиту! Чи варто було брати цей злощасний кредит? Я вважаю, що в тій ситуації Микола не мав вибору. Коли йдеться про здоров’я рідної людини, люди готові піти на все. Я вважаю, що кредитні союзи хитромудро складають договори для роботи з клієнтами. Люди без економічної або юридичної освіти не можуть вловити нюансів іпотеки. Жодним законодавчим актом України не передбачено, що фінансові установи можуть наперед(!) нараховувати відсотки на кредити. Думаю, вгорі могутньо лобіюють інтереси кредитних союзів. Адже це 70 відсотків чистого доходу на кожному виданому кредиті! Я досконало вивчив договір кредиту Жабки: за прописаними в договорі умовами за користування кредитом він повинен був заплатити 18 тисяч 860 гривень. Звідки виникла сума в 150 тисяч гривень? Ми наполягатимемо на порушенні кримінальної справи за фактом доведення матері Миколи до самогубства. По якому праву кредитні інспектори заявилися додому до Орисі Жабки і повідомили жінку про переданий до суду позов? Правомірно було б, якби вони прийшли, маючи на руках рішення суду. ТЕПЕР ВИЛУЧИТИ КВАРТИРУ, що ЗНАХОДИТЬСЯ В ЗАСТАВІ, БАНК МОЖЕ ЛИШЕ ПО РІШЕННЮ СУДУ. Нововведення Міністерства юстиції України покликане захистити права позичальників. Днями Міністерство юстиції внесло деякі зміни до «Інструкції про порядок здійснення нотаріальних дій», які безпосередньо стосуються десятків тисяч українців, що купили квартири в кредит.

Одне з нововведень свідчить, що віднині нотаріуси можуть самостійно здійснювати виконавчі записи в іпотечних договорах, які дозволяють вилучати закладені квартири, лише у зв’язку з простроченням виплат обов’язкових платежів в разі закінчення терміну основного і іпотечного договорів. Банкіри вважають, що дії Мін’юсту можуть привести до зникнення іпотечного кредитування і виникнення проблем в будівельній галузі. Як повідомив «ФАКТАМ» директор Європейського агентства по поверненню боргів Олександр Ільчук, до останнього часу банки могли використовувати три механізми вилучення заставного майна у проблемних боржників. Перший механізм — шляхом накладення на іпотечний договір виконавчого нотаріального запису. Після цього виконавча служба відразу отримувала право вилучити закладену квартиру і реалізувати її. Другий — вилучення в судовому порядку. Але це складна процедура, що вимагає залучення юристів і що триває декілька місяців, а то і років. Третій механізм — вилучення за умовами іпотечного договору. Застосовується у тому випадку, коли банк вказав в договорі норму, згідно якої кредитор може в позасудовому порядку забрати заставу в разі виникнення кредитної заборгованості.

Тепер перший варіант став неможливий. На думку Олександра Ільчука, таке рішення Мін’юсту може спровокувати збільшення кількості проблемних кредитів, що посилить і без того плачевний стан банківської системи. Негативне відношення до нововведень висловили фахівці Українського кредитно-банківського союзу в своєму обігу до Міністерства юстиції України. Банкіри стверджують, що «Цивільним кодексом і Законом України «Про іпотеку» передбачена можливість здійснення виконавчого запису до закінчення терміну основного зобов’язання і не встановлені застереження відносно часу виникнення права на звернення за стягненням». У союзі передбачають, що подібні дії Мін’юсту можуть привести до зникнення іпотечного кредитування з переліку послуг українських банків і виникнення проблем в будівельній галузі. Але існують і інтереси позичальників. Про те, що дасть їм нововведення, «ФАКТИ» поцікавилися у голови координаційної ради Асоціації антиколекторів і правозахисників «Ваша надiя» Федора Олексюка: — Я вважаю, що Мін’юст прийняв правильне рішення, захистивши інтереси людей. Наприклад, чому позичальники повинні відразу, без суду, позбавлятися  власності — квартири, якщо в даний момент, в умовах економічної кризи і зростання безробіття, вони тимчасово не можуть повертати борг? — Але чи не вирішать люди, що тепер можуть безкарно не повертати борг? — Звичайно, немає. Адже рішення Мін’юсту не стосується процедури повернення кредитів.

Просто тепер банк, що бажає вилучити предмет іпотеки, повинен спочатку звернутися зі своїми претензіями до позичальника до суду. І я вважаю, що це правильно! Адже кожен громадянин має конституційне право на судовий захист. Але до недавнього часу існувала реальна можливість відібрати у людини іпотечну квартиру, минувши судові інстанції. «Кредитор спочатку повинен подати до суду на боржника, виграти процес і лише після цього дістане можливість стягнути предмет іпотеки» Розповісти про тонкощі нового порядку вилучення заставного майна «ФАКТИ» попросили кандидата економічних наук Олександра Охріменко: — Щоб зрозуміти наслідки прийнятих Міністерством юстиції змін, варто нагадати, що при здобутті позики на покупку житла чоловік укладає з банком два договори. Перший — іпотечний, в якому вказується об’єкт застави, його вартість і деталі, пов’язані з переходом права власності на нього. Другий — кредитний договір. У нім наголошується сума боргу і всі умови його погашення. Так от, іпотечний договір при здійсненні нотаріального запису фактично перетворюється на виконавський лист, і предмет застави може бути вилучений і проданий на аукціоні. Нажаль, з приходом фінансової кризи різко збільшилося число проблемних кредитів, і на цьому фоні активізувалися так звані чорні колектори. Використовуючи слабкі місця законодавства, вони почали проводити операції по вилученню закладених квартир.

Раніше не було чіткості в деяких нюансах використання виконавчого запису нотаріусів. Бувають випадки, коли вартість закладеної квартири, затверджена в іпотечному договорі, вище за суму боргу, вказану в кредитному договорі. До останнього рішення Мін’юсту в подібній ситуації була можливість за допомогою нотаріального запису вилучити закладену квартиру, продати її, погасити кредит, ще і отримати прибуток. Але інколи ринкова вартість нерухомості виявляється менше суми кредиту. Тому навіть після реалізації закладеної квартири позичальник все одно залишається в боргу. Ще від початку року були випадки використання такої схеми чорними колекторами. Причому незрідка її застосовували при виникненні невеликої заборгованості, інколи навіть до добросовісних позичальників. — А як це вдавалося? — Просто колектори брали дані з реєстру і вибирали лише ті об’єкти іпотеки, які можна було швидко і вигідно реалізувати. А на те, чи є у позичальника заборгованість, інколи навіть не дивилися. Правда, досить швидко діяльність такого «беззаконня» присікли, і вже з літа вони принишкли. Але прецедент був створений. Тепер Мін’юст усунув цю лазівку і фактично встановив, що нотаріальний запис на іпотечному договорі можна здійснювати лише в разі закінчення терміну кредитного договору або за рішенням суду. Іншими словами, банк спочатку повинен подати до суду на боржника, виграти процес і лише після ць

Ну и напоследок, хотелось бы обратить ваше внимание на акцию — бесплатное создание профессионального сайта для Вас и Вашей компании.